Подружжя

Татарка не назве чоловіка по імені

У татар взагалі не прийнято до близьких та рідних звертатися по імені. Навіть у російськомовних сім’ях вони замість імені кажуть своїм дітям: «улым» (синок) або «кызым» (донечка). Використання замість особистих імен термінів спорідненості – це крута фішка татарського народу, яка надає спілкуванню неповторний колорит: «апа» (старша сестра), «абий» (старший брат), «енем» (братик), «сеңлем» (сестричка), «җизни» (чоловік, старшої за віком родички), «балдыз» (сестричка дружини). Деякі групи татар-мишарей замість «абий», говорять «абзый».

Слова «абий» і «апа» використовуються при зверненні не тільки до своїх родичів, але й до чужих людей у значенні «дядько» і «тьотя». У кряшен у деяких селах замість слів «апа» і «абий» використовують «дәдәй» і «түти». У XXI столітті при конструюванні «кряшенского мови» помічена спроба поширити ці слова всередині всієї етнічної групи кряшен як певну мовну особливість. «Дәдәй» – це запозичення з російської мови, тут немає ніяких сумнівів. Але ось слово «түтәй» в значенні сестри або тітки популярне серед деякої частини казанських татар-мусульман, а тому є воно запозиченим – це ще питання.

Ще цікава традиція – це сестрам і невісткам давати гарні, ласкаві прізвиська, прийняті у вузькому сімейному колі: «чибәр апа» (красива апа), «алма апа» (яблуко + апа), «шикәр апа» (цукор + апа), «туган апа» (рідна апа) і т. д. Батьки, відправляючи свою дитину до родички, нерідко нагадують йому, як потрібно звернутися, прийшовши в гості, щоб не порушити сформований у сім’ї етикет.

У різних діалектах татарської мови склалися різні форми звернення до своїм дідусям і бабусям. Універсальні – це «бабай» (дідусь) і «әби» (бабашука), а ще кажуть: «дәү әти» і «дәү әби». Якщо онуки живуть з однієї з бабусь в одному місті чи селі, то бабасую проживає в іншому населеному пункті будуть називати «ерак әби» (далека бабуся). А бабусі і дідуся до своїм онукам звертаються: «улым» (синок) або «кызым» (донечка). Є ще одна фішка. Якщо онуки застали в живих не тільки дідуся і бабасую, але і прадіда і прабабусю, то до них відповідно звертаються: «яшь бабай» і «яшь әби»; «карт бабай» і «карт әби», де «яшь» – молодий, а «карт» – старий.

В останні десятиліття під впливом російської культури чоловіки й дружини нерідко звертаються один до одного по іменах. До революції 1917 року дружини взагалі не вимовляли вголос імена своїх чоловіків, вони табуировались. В татарській родині дружини і зараз воліють називати один одного словами «әтисе» (батько моєї дитини) і «әнисе» (мати моєї дитини). Використовуються також традиційні форми звернення: «сін» (ти), «сиңа әйтәм» (тобі кажу) і т. д., які можуть здатися дещо грубуватими.

Татари виробили цілу систему звернень до близьким і коханим людям: «кадерлем» (дорогий мій), «сөеклем» (милий мій), «алтыным» (золото моє), «күгәрченем» (голубка моя), «былбылым» (соловей мій), «аккошым» (лебідь мій), «аккылым» (розумниця моя), «җаным» (душа моя), «җанкисәгем» (частинка моєї душі), «бәгырем»-«бәгырькәем» (печеночка моя) і т. д. Коротше, що тільки татари не придумають, щоб не вимовити ім’я коханої людини.

Кажучи про батьків чоловіка, невістка, застосовує слова «биата» і «біана», які можна перекласти як «батько мого пана» або «мати мого пана», де пан – це чоловік. Але звертаючись до свекру і свекрухи, вона каже: «әти» (тато) і «әни» (мама). А от зять до тестя і тещі звертаються словами «бабай» і «әби», тобто дідусь і бабуся.

Є у татар ще одне цікаве слово, що позначає брата або родича – «кардәш». Але до рідні цим словом не звертаються. Цим словом у значенні «брат», звертаються один до одного соратники, однодумці, не пов’язані кровною спорідненістю. Дуже часто його використовують мусульмани в спілкуванні між собою.

У татар до імені додаються не тільки слова «дядько» і «тьотя», але і «пан» і «пані»: Каміл абий, Алсу апа, Кәрим әфәнде, Җәмилә ханим. А ось калька з большевицького привітання «товариш» як і в росіян, додається до прізвища – иптәш Міфтахов. До речі, в 30-50-ті роки серед молоді було прийнято офіційних осіб називати по формі: Абдуллін абий, Шакірова апа.

При зверненні до рядового чи сержанта так само звертаються з використанням слова «иптәш», яке ставиться перед званням або прізвищем – иптәш рядовий. До офіцерів до підполковника включно звертаються і з використанням слів әфәнде (ханим), а від полковника і вище – бий (бикә). Ці слова ставляться після звання або ім’я (але не прізвища): лейтенант әфәнде, капітан ханим, генерал бий, полковник бикә або Кәрим әфәнде, Әминә ханим, Айрат бий, Җәмилә бикә.

Про шедевр татарського епістолярного жанру читайте

Про непростому татарською слові “исәнмесез” читайте тут

Related posts

Leave a Comment