Подружжя

Що свої «дворяни» закінчилися? Розповідь за те, навіщо в раді директорів «газпрому» потрібен зять назарбаєва?

Новина є. У Раду директорів «Газпрому» висунутий зять Нурсултана Назарбаєва Тимур Кулібаєв. Питання теж є: Навіщо? Що свої доморощені «дворяни» закінчилися? Чи буде тепер шум у коментарях з приводу того, навіщо в Раді директорів «Газпрому» потрібен зять Назарбаєва? Так буде, звичайно. Вже шумлять. Ласа темка то для тих, хто завжди готовий. А може не так страшний чорт, як його малюють? У газпромівських колах Кулібаєв людина не нова – один з найбагатших людей Казахстану, друге місце в національному списку Forbes. У свій час була галас через те, що зять Елбаси отримував…

Read More
Подружжя

Чоловіки – прийми на русі

Поняття слова «приймак» дуже змінилося. Зараз таким словом іноді називають чоловіка, який прийшов в будинок до жінки і живе за її рахунок, хоча по мені на цей випадок є інше слово – альфонс. Раніше, на Русі, приймаком було прийнято називати чоловіка, який не простір прийшов в будинок до жінки, але і взяв на себе всі турботи про господарство. Єдина тимчасова схожість – що тоді, що зараз таких недолюблювали. Якщо зараз чоловік по своїй волі йде до дружини в будинок, раніше це було швидше вимушено. Джерело Чоловік був повинен завести своє…

Read More
Подружжя

Улюблений зять

Віра потайки мріяла про онуків, хоча і було їй лише тридцять п’ять. Донька її, двадцятирічна Валентина, нещодавно вийшла заміж за хлопця-ровесника. Жити молоді стали у матері нареченої. Ну а куди їм ще піти, якщо в нареченого ні кола, ні двора. Тільки батьківська однушка, де і без нього «семеро по крамницях». Дочку свою Віра любила до нестями, хоч і розуміла, що дівча пропаще. Без батька зросла адже малятко. Прогулювала Школу, в інститут так і не надійшла, та й взагалі не відрізнялася зразковою поведінкою. Лише чоловік Степан їй дістався якимось дивом пристойний…

Read More
Подружжя

Татарка не назве чоловіка по імені

У татар взагалі не прийнято до близьких та рідних звертатися по імені. Навіть у українськомовних сім’ях вони замість імені кажуть своїм дітям: «улим» (синок) або «кизим» (донечка). Використання замість особистих імен термінів спорідненості – це крута фішка татарського народу, яка надає спілкуванню неповторний колорит: «апа» (старша сестра), «абий» (старший брат), «енем» (братик), «сеңлем» (сестричка), «җизни» (чоловік, старшої за віком родички), «балдиз» (сестричка дружини). Деякі групи татар-мишарей замість «абий», говорять «абзий». Слова «абий» і «апа» використовуються при зверненні не тільки до своїх родичів, але й до чужих людей у значенні «дядько»…

Read More